Секрети хни для розпису тіла

Техніка нанесення на шкіру малюнка з допомогою хни була створена кілька тисяч років тому. Її використовували жерці Древнього Єгипту і члени сім'ї фараона: малюнки не тільки прикрашали тіло, але і несли ритуальний сенс. Потім техніка поширилася по всьому Півдню і Сходу Євразії, ставши особливо популярною в Індії. Звідти вона потрапила і до нас, принісши індійський термін «менді».

В Азії тимчасові візерунки, нанесені хною, були популярні і у жінок, і у чоловіків. В залежності від країн тематика варіювалася від абстрактних вибагливих мережив до орнаментів з рослин і тварин. Розрізнялася і локалізація: прикрашалися голови після гоління, обличчя, руки, ноги, інші ділянки тіла.

Що являє собою хна для розпису тіла?

Це природний продукт рослинного походження. В Африці й Азії росте чагарник лавсонія, з листя якого і робиться хна. Найбільш яскраву і стійку фарбу дають молоді листочки, які знаходяться на кінцях пагонів. Саме з них роблять хну для натільного розпису.

Решта листя теж можуть бути джерелом барвника, але з них роблять виключно хну для волосся: така фарба помітно блідіше і годиться тільки для волосків, які вбирають її активніше, ніж шкіра. Тому для візерунків менді підходить тільки спеціальна хна для розпису тіла: якщо взяти звичайну хну для волосся, малюнок вийде блідий і розпливчастим.

У чистому вигляді хна дає червоно-коричневий, іржавий колір різних відтінків. Це її природний тон. Для того щоб зробити колір більш темним, аж до чорного, до чистої хни потрібно додати сторонній барвник. Класичний варіант – басма, ще одне барвник засіб рослинного походження, популярний в Північній Африці і Азії. Крім того, відомі фарби з додаванням вугілля, а в сучасному варіанті виготовлення до хни можуть додаватися синтетичні барвники.

Дія хни для розпису на шкіру

Це натуральний засіб, на яке практично невідомі алергічні реакції. Воно містить дубильні речовини, які зміцнюють і очищають шкіру, комплекс вітамінів і біологічно активних компонентів. Позитивне дію хни чудово відомо і широко використовується для догляду за волоссям. Вона позитивно діє не тільки на них, але і на шкіру голови.

При нанесенні візерунків менді хна діє точно так само. Це добре видно на фотографіях, зроблених одразу після нанесення візерунка. При звичайній татуюванні шкіра по контуру узору запалена й почервоніла, а при створенні малюнків з допомогою хни для натільного розпису нічого подібного не відбувається.

Більше того, для того щоб візерунок був більш яскравим, шкіру рекомендується обробити натуральним рослинним маслом. Перед нанесенням візерунка краще всього використовувати оливкова олія: воно взаємодіє з фарбувальними компонентами, роблячи візерунок яскравіше. А ось після того, як малюнок вже завдано, і залишки сухого порошку видалені з шкіри, її найкраще протерти кунжутним або мигдальним маслом. Якщо ж повторно нанести оливкова олія, колір візерунка буде більш темним.

Як малювати хною для розпису тіла?

Колись для цього використовувалися тонкі палички. Тепер хна спочатку фасується в туби, на які одягаються насадки з різною товщиною готової лінії. Перед тим, як малювати на шкірі, краще всього провести кілька ліній на аркуші паперу – це дасть уявлення про те, як лягає хна, і як буде виглядати візерунок.

Вихідний малюнок можна наносити декількома способами: за допомогою олівця для татуажу, трафаретом або тату-копіркою. Далі по лініях малюнка або за трафаретом наноситься сама паста з хни. Фарбування не моментальне, для нього потрібно досить тривалий час, і якщо лінія проведена неправильно, її можна просто стерти ватною паличкою або тампоном.

Далі паста з хни повинна висохнути на шкірі. При цьому з ороговілими клітинами взаємодіє барвник, і виходить чіткий контрастний візерунок. Краще всього, якщо малюнок сушиться в теплі. Нерідко для цього навіть застосовують інфрачервоні лампи певної інтенсивності. Крім того, візерунок можна періодично злегка змочувати розчином лимонного соку з цукром. Після висихання надлишки пасти зчищають сухою щіткою.

Малюнок тримається 2-3 тижні. Йому протипоказано» рясне потовиділення: якщо хочете, щоб він залишався на тілі як можна довше, краще скоротити заняття спортом, походи в лазню, сауну і навіть гарячі ванни, обмежуючись душем.